- Рік заснування – 1990-й
- Місто – Мінськ (Білорусь)
- Мова – білоруська, українська, англійська
- Жанр – панк-рок, хардкор, ска
Склад:
- Сергій Міхалок – вокал;
- Павло Булатніков – вокал, перкусія;
- Руслан Владико – гітара;
- Влад Сенкевич – валторна, труба, бек-вокал;
- Олександр Сторожук – ударні;
- Денис Стурченко – бас-гітара;
- Іван Галушко – тромбон, бек-вокал.
Історія гурту
Ляпис Трубецкой (Ляпіс Трубєцкой) – білоруський панк-рок гурт, заснований у Мінську в 1990 році. Насправді незмінний лідер колективу Сергій Міхалок, а також музиканти Дмитро Свиридович, Руслан Владико та Олексій Любавін створили музичну групу ще у 1989 році. І навіть таким складом виходили на сцену білоруського фестивалю «Три кольори». Дебют приніс музикантам увагу перших фанатів. За рік гурт презентував себе шанувальникам музики під іменем Ляпис Трубецкой.
Назва гурту Ляпис Трубецкой походить від імені персонажа роману Іллі Ільфа та Євгена Петрова «12 стільців». А саме – Никифора Ляпіса, який мав псевдонім Трубецкой.
У 1994 році доля подарувала колективу важливе знайомство з Євгеном Колмиковим, який згодом став генеральним директором гурту. Завдяки досвіду професіонала та вмінню правильно вибудовувати стратегію просування гурт поступово почав отримувати перші серйозні гонорари. Саме тоді Ляпис Трубецкой вирушив у концертне турне, де відіграв лайви із програмою «Підкорення космосу».
Після гастролей розпочалася нова хвиля виступів. Музиканти мріяли записати повноцінний альбом і крок за кроком наближалися до справжнього визнання й статусу зірок.
Творчий шлях
У 1995 році команда Сергія Міхалка опинилася на піку популярності. Після масштабного виступу в Альтернативному театрі був створений запис концерту, який отримав промовисту назву «Любові капець». Касет із лайвом вийшло всього 100 штук. Реліз мав радше культовий, ніж комерційний характер.
1996-й рік став для Ляписа Трубецкого переломним. Склад гурту розширився, а самі музиканти готувалися до виходу нового альбому. Платівка «Ранетое сердце» була презентована 21 червня під час «свята музики» в мінському парку Горького. Реліз став справжньою сенсацією в Білорусі. За різними підрахунками його наклад сягнув від 20 до 30 тисяч копій. Через масове піратство точну кількість назвати складно. Адже касети видавав буквально кожен, хто мав таку можливість. Втім, однозначно, це був справжній прорив.
Вершиною успіху для Ляписа Трубецкого стала третя церемонія вручення білоруської музичної премії «Рок-коронація-96». Гурт здобув три нагороди з чотирьох можливих – справжній тріумф на національній сцені. Того ж року колектив представив концертний запис програми «Смяротнае вяселле». А пісні «Кинула», «Шкода, що моряк» і «Льотчик і весна» швидко стали справжніми хітами. Аудиторія шанувальників невпинно зростала. Популярність музикантів вийшла далеко за межі Білорусі, привернувши увагу преси й телеканалів.
Творчий розвиток колективу
У 1997 році Ляпис Трубецкой презентував свій перший кліп на пісню «Ау». Нестандартне відео з використанням пластилінової анімації та фото учасників гурту виглядало креативно для свого часу. Наступного року вийшов новий альбом під назвою «Краса». Як критики, так і слухачі позитивно оцінили реліз. Хоча згоди щодо стилістики треків дійти не змогли: альбом виявився емоційно неоднозначним і жанрово строкатим.
У 2000-му про гурт зняли музичний фільм. Також завершили роботу над черговою платівкою «Тяжкий», що вийшла у співпраці з лейблом Real Records. Через гострі тексти чимало композицій не потрапили в ротацію на радіо. Не отримали пісні і престижних місць у хіт-парадах. Однак це не завадило релізу стати комерційно успішним. Віддані фанати залишилися з гуртом, попри цензуру й обмеження.
Улітку 2001 року гурт Ляпис Трубецкой презентував відеокліп на трек «Сочі», який швидко завоював прихильність аудиторії. Не меншу популярність отримав і сингл «Голуби». Вже у вересні світ побачив новий альбом під назвою «Юність». Платівка стала найуспішнішою для гурту з часів альбому «Краса».
У подальші роки колектив пережив чимало змін учасників. Однак не зменшував темпів творчості. Окрім концертної діяльності «Ляпіси» активно брали участь у створенні саундтреків. Музика групи прозвучала в серіалі «Чоловіки не плачуть» та у фільмі «Останній забій», що додало гурту ще більшої медійної впізнаваності.
Заборона виступів у Білорусі та розпад гурту
Починаючи з 2007 року Ляпис Трубецкой зіткнувся з офіційною забороною на виступи у Білорусі. Влада не схвалювала відверту соціальну позицію гурту. А вже у 2014-му, після 24 років існування, колектив припинив свою діяльність.
Однак музична історія на цьому не завершилася. Внаслідок розпаду виникли два нові проєкти: Trubetskoy, сформований частиною колишніх учасників, та Brutto – новий гурт на чолі з лідером Ляписа Трубецкого Сергієм Міхалком. Обидва колективи продовжили творчу справу, кожен – у власному стилі.
Відновлення концертної діяльності
Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну у 2022 році Ляпис Трубецкой повернувся на сцену. Гурт оголосив про благодійне турне країнами Європи. Усі концерти були спрямовані на підтримку України.
У липні того ж року команда презентувала оновлену версію пісні «Воїни світла». Цього разу українською мовою. Культовий трек, який ще у 2014 році став неофіційним гімном Революції Гідності, отримав нове звучання. Пісню виконали Сергій Міхалок разом із сином Макаром, а відеокліп на оновлену композцію з’явився на YouTube-каналі гурту. У листопаді Ляпис Трубецкой також представив україномовний варіант ще одного відомого хіта – пісні «Гаррі».
Соціальна активність
Потужна харизма виконавця пісень гурту проявилася не лише в індустрії музики. Сергій Міхалок відкрито засуджував дії білоруської влади та вказував на її нелегітимність. Лідер групи Ляпис Трубецкой неодноразово підкреслював свою політичну позицію. Міхалок наголошував, що разом із колегами по гурту давно зробив свідомий вибір. Вони відкрито не визнавали результати президентських виборів у рідній країні у 2010 та 2015 роках, а згодом – і в 2020-му. Ці переконання музиканти втілювали не лише в інтерв’ю, а й у своїх піснях.
Ще у 2014 році Міхалок активно виступав на підтримку Євромайдану та Революції Гідності. Така позиція спричинила хвилю негативної реакції й заборон з боку російської та білоруської влади. Вже наступного року артист отримав українське громадянство, а також посвідку на постійне проживання. У 2020 році Сергієві Міхалку було присвоєно звання Заслуженого артиста України. Гурт продовжує підтримувати Україну і зараз, організовуючи благодійні концерти в країнах Європи, Канаді, США.
Нагороди та відзнаки
- три кришталеві корони на 13-й церемонії «Рок-коронація» («Пісня року» («Зорачкі»), «Альбом року» («Манифест») та «Гурт року»);
- три премії RAMP (двічі в номінації «Кліп року», а також «Гурт року» (2009).
Цікаві факти про гурт:
- єдиним незмінним учасником колективу від моменту заснування, окрім Сергія Міхалка, є гітарист Руслан Владико;
- у 2002 році Ляпис Трубецкой взяв участь у білоруському триб’юті гурту Depeche Mode, запропонувавши власний варіант пісні A Question of Time;
- у 2004-2005 роках музиканти записали гімн для мінського футбольного клубу «Динамо»;
- переклади хітів гурту українською створює Сергій Жадан.
