- Повне ім’я – Олег Дмитрович Стефанов
- Дата народження – 28 лютого 1965 року
- Місто – Кілія (Україна)
- Діяльність – актор театру та кіно
Становлення артиста
Олег Стефан – театральний псевдонім українського актора театру і кіно, заслуженого артиста України Олега Стефанова. Народився майбутня зірка великої сцени на Одещині в місті Кілія. Вже у дитинстві шукав своє покликання. І одного дня під час гри у дворі раптом почув зізнання дівчинки-сусідки: вона мріяла стати артисткою. Ця ідея так сильно запала в душу маленькому Олегу, що він теж став усерйоз думати про сцену.
У другому класі хлопчик уперше заявив про своє бажання стати актором. І тоді батьки реагували усмішкою та просили прочитати віршик. Але з кожним роком їхній ентузіазм згасав. У сьомому класі в родині вже називали прагнення до акторства «підлітковими фантазіями». А у випускному – й зовсім порадили обрати «нормальну професію».
Перша спроба вступити до театрального вишу виявилася невдалою. Мати хлопця цьому дуже зраділа і запропонувала вступати до іншого закладу, зокрема в Одесі. Та юнак не послухав — натомість влаштувався працювати на суднобудівний завод. Потім була армія. Але прагнення сцени не згасло. І зрештою Олег вступив до Харківського державного інституту мистецтв імені Івана Котляревського. Саме цей період актор називає «поверненням»: тоді він потрапив на курс до Олександра Біляцького. Митця Олег Стефан згадує як великого реформатора театру.
Навчання у Біляцького стало для Стефана справжнім переломом. Тут молодий актор не лише опанував акторську майстерність, а й почав переосмислювати себе. По-справжньому замислився над тим, ким є. Відкрив для себе українську мову, культуру та історію. Саме тоді, за словами актора, в його житті все почало ставати на свої місця.
Творчий шлях
Ще в студентські роки Олег Стефан здійснив дебют на професійній сцені. Розпочав співпрацю з творчою групою Харківського драматичного театру, де служив з 1987 по 1990 рік. Саме тоді, в межах дипломної роботи, актор грав у виставі «Мина Мазайло». З цією ж роботою завітав до Львова, де харизму і талант молодого Стефанова помітив Володимир Кучинський. Керівник творчого колективу запропонував приєднатися до новоствореного театру-студії, який згодом став Львівським академічним театром імені Леся Курбаса.
Спочатку Стефанов відмовився. Адже у Харкові працював під наставництвом сильного художнього керівника Олександра Біляцького. Та коли Біляцький припинив роботу з театром, актор вирішив шукати новий творчий осередок і зрештою переїхав до Львова. У театрі Курбаса Олег Стефан по-справжньому розкрився як експериментатор, мислячий актор і філософ. Здобув популярність та визнання серед широкої глядацької аудиторії.
Саме у Львові актор віднайшов для себе філософські тексти Платона, які стали духовною та творчою опорою на професійному треку. Зокрема, вистава «Бенкет» стала для митця символічною – відтоді Олег Дмитрович вважає себе платоністом.
Втім, любов до експериментів знову переважила. І в 1991 році Олег Стефан повернувся до Харкова та приєднався до трупи Академічного драматичного театру імені Тараса Шевченка. Проте у 1996 році Олег Дмитрович повернувся до театру імені Леся Курбаса, де залишався актором основного складу до 2019 року. Саме тут, у творчій атмосфері постійного пошуку, митець провів значну частину свого життя, реалізовуючи найглибші сценічні задуми та даруючи свій талант шанувальникам високого мистецтва. Серед найвідоміших ролей – Мокій («Мина Мазайло»), Голохвостов («За двома зайцями»), Бонавентура («Гроші»), Родіон («Пригвождені»), Дон Жуан («Камінний господар»), Ерік Ларсен («Загадкові варіації») та інші.
Театр на Лівому березі
Сезон 2019/2020 Олег Стефан відкрив уже у складі акторської трупи Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра. І сьогодні в репертуарі актора – спектаклі та ролі:
- «Батько» (Батько Андре);
- «Король Лір» (Король Лір);
- Halt – ;
- «Намалюй мені літак» (Вернер);
- «Сімейний альбом / Album di Famiglia» (Бабуся);
- «Альбатроси» (Мелвін, Самуїл).
Роботи в кіно
Дебют у кіно Олег Стефан здійснив у віці 47 років. Зіграв Кирила у фільмі «Такі красиві люди». Надалі режисери та продюсери індустрії українського кіно продовжили співпрацю з актором. Тож фільмографія митця поповнилася роботами драматичного та історичного жанру:
- «Червоний»;
- «Гуцулка Ксеня»;
- «Захар Беркут»;
- «Мирний-21»;
- «Моя війна і я» та іншими.
Професійний стиль актора
Незважаючи на багаторічний сценічний досвід, Олег Стефан до кожної нової ролі підходить з максимальною віддачею та внутрішньою дисципліною. За словами актора, саме глибокий текст викликає найбільше хвилювання.
Протягом своєї кар’єри актор мав можливість працювати як із класиками української сцени, так і з початківцями. Для Стефана кожен партнер – окремий світ. І ключовим етапом у театральному процесі Олег Дмитрович вважає побудову живого, чуттєвого контакту на сцені. Олег Стефан переконаний: лише тоді, коли актор повністю віддається моменту, забуваючи про себе, і розчиняється в атмосфері та партнері, народжується магія театру. Саме це зачаровує глядача й змушує його повертатися знову.
Викладацька діяльність
Коли за плечима накопичується солідний досвід, настає час ділитися з тими, хто лише розпочинає свій творчий шлях. Для Олега Стефана цей момент настав у 1995 році. Тоді виконавець яскравих ролей в театрі та кіно уперше спробував себе у ролі викладача в Харківському інституті мистецтв імені Івана Котляревського.
Після повернення до Львова актор продовжив педагогічну діяльність. У 1998–1999 роках викладав у театральній студії при театрі імені Леся Курбаса. Згодом, у 2005–2009 роках, вже працював зі студентами як доцент кафедри театрознавства та акторської майстерності Львівського національного університету імені Івана Франка.
У період з 2012 по 2017 рік Олег Дмитрович очолював курс акторської майстерності на факультеті культури і мистецтв ЛНУ імені І. Франка як художній керівник.
Нагороди та відзнаки:
- Міжнародна премія України імені Йосипа Гірняка (2001) ;
- Національна премія України імені Тараса Шевченка (2006);
- Ювілейна медаль «20 років незалежності України» (2011);
- звання «Заслужений артист України» (2019).
Цікаві факти про актора:
- є учасником міжнародних театральних фестивалів, що проводилися на теренах України, а також у Румунії, Польщі, Німеччини, Єгипту, Італії, Молдови;
- влітку 1991 року проходив стажування у Workcenter of Jerzy Grotowski в італійській Понтедері.
